- установчий
- [устано/ўчией]
м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
установчий
Смотреть что такое "установчий" в других словарях:
установчий — а, е. Який має завданням організацію чого небудь, призначений заснувати що небудь. •• Устано/вчий до/гові/р договір між засновниками (учасниками) про створення юридичної особи. Устано/вчий прибу/ток прибуток, який привласнюється засновниками… … Український тлумачний словник
установчий — прикметник … Орфографічний словник української мови
